Теоретичне
обґрунтування досвіду
У часи відродження української культури, пробудження патріотизму українців
вивчення творчості Марії Приймаченко набуває особливої актуальності.
Її декоративні малюнки є наочним прикладом того, як у творчості можна
черпати натхнення від краси рідної землі. Отже, використання творів Приймаченко
для навчання дітей старшого дошкільного віку декоративного малювання має великі
педагогічні можливості. Розглядаючи картини, дитина потрапляє у світ казки,
вчиться фантазувати, уявляти, малювати за власною уявою. Всю красу природи
Полісся, ставлення до неї, як до великої цінності ми бачимо у полотнах
майстрині. Література: Альбом «Росте хлоп’я мов «кущ калини», В.І.Антонович,
Київ, 1989р.
Вплив краси в дошкільному віці на
ніжну душу дитини величезний, і тому використання творів живопису в освітньому
процесі дошкільного навчального закладу вкрай необхідне. А якщо навчити дитину
бачити й розуміти її, аналізувати, співвідносити, обмірковувати її,
насолоджуватися нею і боротися за неї чи створювати власними руками, вона
виросте цілком гармонійно розвинутою людиною.
К. Ушинський надавав великого значення творам живопису в розвитку зв’язного
мовлення дітей дошкільного віку. Використання картин для розвитку мовлення
дітей він пов’язував із використанням принципу наочності. Користь творів
живопису, на його думку, полягає в тому, що дитина привчається тісно
пов’язувати слово з уявленням про зображення, вчить логічно і послідовно
висловлювати власні думки, тобто картина одночасно розвиває і розум, і мовлення
дитини. Твори образотворчого мистецтва за характером є суто творчими
напрацюваннями, а за структурою мають певну форму і зміст, що є складовою
художнього образу, який розглядається нами як естетичний суб’єкт(у єдності
форми та змісту).
Твори живопису – ефективний засіб розвитку зв’язного мовлення дітей
дошкільного віку. Вони викликають у малят бажання поговорити про зображену
ситуацію, природу, персонаж, це наштовхує їх на розповідь,активізує досвід, у
дітей з’являється потреба висловитись, розповісти про свої спостереження,
враження. Є.Тихеєва вважала, що картина стимулює дітей до складання розповіді,
бо свої враження дитина охоче передає в мовленні. Є.Фльоріна рекомендує
використовувати картини для складання творчих розповідей і розповідей із
власного досвіду. Н.Гавриш зазначає, що картини необхідно застосовувати як
засіб розумового (ознайомлення з довкіллям, розвиток уяви, сприймання, уваги,
мислення, мовлення, формування інтелектуальних здібностей, сенсорний розвиток),
естетичного (розвиток художньо-естетичного сприймання, формування естетичної
чутливості, збагачення емоційно-чутливої сфери) та мовленнєвого (розвиток
художньо-комунікативних здібностей, стимулювання ініціативи висловлювання,
опанування різних типів зв’язного мовлення) виховання.
Марія Овксентіївна Приймаченко – майстер українського «наївного мистецтва».
«Наївне мистецтво» - стиль творчості самодіяльних художників, які не отримали
професійної освіти. Дитяча безпосередність та простота відображення – основні
риси творчого методу. В творчості М.Приймаченко – яскраво-сонячна палітра
кольорів, вражаюча фантазія і невичерпна народна мудрість. Неперервність
традицій досягла в її творчості такої образної мови, що здається, в ній
зберігся досвід усіх незчисленних поколінь народних митців. Через усе життя
майстриня пронесла жагу творити, неминучу потребу ділитися своїми відкриттями з
людьми, вона з тих митців, які створювали неповторний світ власних образів,
світ краси, мистецьки висловлювала ті почуття, що живуть в народі, в його
фольклорі, в його думах. У своїх творах передавала художниця радість буття,
невичерпну віру в добро, яке завжди перемагає зло, любов до всього прекрасного,
створеного самою природою на землі.
«Програма художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку
«Радість творчості» у розділі «Декоративно-прикладне мистецтво та дизайн» висвітлює
такі освітні завдання:
- розширення уявлень про декоративний розпис (творчість М.Приймаченко);
- ознайомлення із символікою українських орнаментів, його
рослинними, тваринними, та геометричними візерунками, збагачення уявлень про
специфічну гаму кольорів;
- вправляння у створенні власних орнаментів на різних
формах у малюванні, аплікації, ліпленні, розвиток почуття ритму, симетрії,
стимулювання до прояву творчих здібностей;
- збагачення елементарних уявлень про дизайн як мистецтво
вигадувати й продумувати зовнішній вигляд предметів побуту, одягу, окремої
кімнати, цілого приміщення тощо;
- розвиток естетичного смаку та творчих здібностей,
підтримання прагнення до оригінальності та самоствердження.
Одним із дійових засобів для всебічного розвитку дітей визнано
декоративно-прикладне мистецтво, що є частиною народної культури. Народне
мистецтво – це унікальний світ духовної цінності, де втілена духовна енергія
народу. Характерною рисою творів декоративно-прикладного мистецтва є
кольористість і декоративність. Сміливі, часто контрастні поєднання кольору,
відрізняють твори народного майстра, роблять їх надзвичайно привабливими.
У Марії Приймаченко колір несе основне змістовне навантаження, через нього
вона передає свої думки, настрій. Відповідно до народних традицій художниця
бачить в кольорах всеосяжну поетичну метафору світла, життя, красу природи. Розглядання
дітьми полотен великої майстрині допоможе розвити творчу уяву, фантазію, вміння
використовувати всі кольори колірного спектру, добирати контрастну гамму
кольорів, розуміти символи кольору.
Великого значення має орнамент. Орнамент – це навмисно створений візерунок,
елементи якого ритмічно повторюються. Основною властивістю орнаменту є ритм.
Бездоганне та неповторне відчуття форми, пропорцій і ритмів виявляють розуміння
Марією Приймаченко «душі матеріалу», що є одвічним прагненням художника в осягненні
таїни світової гармонії. В усіх роботах М.Приймаченко наявний цей незмінний,
без кінця і краю орнаментальний рух. Блискучий майстер композиції, вона завжди
знаходить особливий і довершений «ритм ритму».
В зображенні квітів у Марії Приймаченко простежується принцип строгої
симетрії, повторення орнаментальних форм. Живопис квітів фантастично багатий, у
їхньому зображенні талант Приймаченко випромінює вищу правду мистецтва,
фантазії. Декоративні розписи талановитої художниці допоможуть сформувати у
дітей:
- творчі здібності( помітити найважливіший колір, який
характеризує той чи інший малюнок, гармонію кольорів між собою, розміщення
об’єкта на площині, розташування візерунків, створення орнаменту);
- технічні навички (дитина оволодіває різними прийомами
малювання розписів, в залежності від їх виду);
- виховати інтерес до творчості художника, до народної
культури;
- інтерес до
зображувальної діяльності.
Світ образів Марії Приймаченко – казковий, фантастичний. В основі його
лежать фольклорні легенди, народні казки та оповідання. У її картинах усе, як у
казці: звірі, квіти, птахи розмовляють, діють, борються за добро, перемагаючи
зло. Птахи в неї – казкові істоти, часто схожі на квіти, з крилами-вишиванками,
незвичних форм, з коронами на головах, і уособлюють вони щастя, мир, добро,
любов. Звірів майстриня зображає і червоними, і синіми, і зеленими, і жовтими,
вкритими орнаментом або розмальованими квітами. Через колір художниця передає
свій настрій, думки. Квіти – то символ життя, світла. Так, наприклад «Соняшник
життя» - це образ сонця, родючості. Квіти яскраві, декоративні, незвичні за
кольором, формою, вони сприймаються, як диво. Багато у Марії Приймаченко і сюжетних картин. Це картини
народного життя, обряди, свята, будні, казки, пісенні образи.
Педагогічні можливості використання творів М.Приймаченко для
художньо-естетичного розвитку і навчання дітей малюванню досить ефективні, тому
що творчість художниці і її полотна дуже прості й легкі для дитячого
сприйняття. Її малюнки площинні, плоскі, лаконічні. Яскраві персонажі, квіти,
чарівні птахи з творів майстрині дуже подобаються малятам, вони сміються,
побачивши кумедних котів, мавпочок, захоплені від споглядання фантастичних
звірів. Фантастичний світ у роботах Приймаченко відповідає світосприйманню
дошкільнят, милує їх око, збуджує їхню фантазію, радує і піднімає настрій.
Розглядаючи картини народної художниці, діти малюють за їхніми мотивами своїх
«добрих» та «злих» звірів, чарівних птахів, казкові квіти тощо. Маючи за
взірець творчість великої майстрині, малята починають зображувати власних
фантастичних персонажів. Діти уявляють себе художниками, чарівниками,
висловлюють своє розуміння від сприймання творчості Приймаченко на папері,
кольором передають свій настрій, фантазії – незвичними формами.
Марія Приймаченко – українська художниця, яка об’єднала в собі витоки
українського живописного і поетичного фольклору, що походить іще з сивої
давнини українського родоводу.
При ознайомленні дошкільників з мистецтвом, для більш глибокого сприймання
змісту картин, є нагальна потреба в розробці технологій планування й проведення
занять інтегрованого типу на основі чи із застосуванням фольклорних творів.
Фольклор – живодайне джерело художньої літератури, а фольклорні твори
супроводжують життя дитини від самого народження. Казка як класичний зразок
фольклору з її яскравим, романтичним зображенням світу, ідеалізацією позитивних
героїв, захоплює й водночас навчає дітей основних законів соціуму. Колоритна,
яскрава мова казок викликає в уяві чудові образи, пробуджує фантазію. Повною
мірою особливості українського фольклору проявляються й у малих формах:
прислів’ях, приказках, загадках, гуморі.
У Програмі художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку
«Радість творчості», в розділі «Захопливий світ літератури» висвітлюються
наступні завдання:
- удосконалення уявлень про різноманітність літературних та
фольклорних творів (казки, міфи, легенди, оповідання, повісті, дитячі романи,
вірші, гумористичні твори, малі фольклорні форми: загадки, прислів’я, лічилки
та ін..), їх жанрові, композиційні, мовленнєві особливості;
- розвиток творчої уяви, самостійної художньо-мовленнєвої
діяльності.
Поетичне слово відіграє надзвичайно важливу роль у вихованні підростаючого
покоління. Римовані рядки приваблюють дітей, створюють позитивний настрій, а
мовні ігри «Добери риму», «Додай слово» - заохочують до власної поетичної
творчості.
Марія Овксентіївна була не тільки прекрасною художницею, але й талановитою
поетесою. Її вдалі підписи до картин у вигляді коротеньких примовок дуже легко
запам’ятовуються: «Веснянки-роговички – веселії птички», «Куріпочки пляшуть і
хліб пашуть», «Собачка Ада не боїться гада», «Три буслики у горосі живуть у нас
і досі…». Складала і приказки, прислів’я: «Не йдіть красти, бо крадене боком
вилазить», «Лежінь ліг під яблунею, щоб яблуко саме упало в рот, а воно його в
лоб», «Сміхородію комар укусив за язика – багато брехала і людей обманювала».
Відкриваючи для дітей художницю М.Приймаченко як народного поета, спонукати
дітей висловлювати свої думки щодо змісту її картин, придумувати їм нові назви,
складати розповіді, загадки, казки, прислів’я та примовки. Заохочувати малят творити за
казковими мотивами Приймаченко, а також створювати свою власну казку, втілюючи
свої фантазії в зображувальній діяльності, та спонукати дітей розповідати про
свої роботи і придумувати цікаві поетичні назви до своїх власних малюнків.
З великої любові та розуміння природи народжувалися картини М.Приймаченко. Вона
говорила, що природа вчить як малювати, як добирати кольори. Завдяки її
картинам діти вчаться бачити красу в краплині води, в різьбленому зеленому
листочку, у квітах. Раніше в селі Болотня працювала художня студія, де Марія
Приймаченко навчала земляків малювати квіти, звірів, птахів, вчила тому, щоб
кожний, хто малює, завжди приносив радість людям, щоб у кожному їхньому малюнку
було головне – краса і доброта. Тим самим вона вже сама започаткувала педагогічні
засади навчання дітей декоративного малювання.
Необхідно вчити дітей бачити красу в
навколишньому середовищі, виховувати
бажання використовувати в зображувальній діяльності досвід, отриманий
від спостережень в природі та спілкуванні з навколишнім світом.
Необхідною складовою при ознайомленні з творчістю художниці Марії
Приймаченко є використання ігор: дидактичних, мовних, творчих. Гра містить у
собі частку емоційного піднесення, яке зростає завдяки наявності в ній
елементів несподіванки та змагання. Емоційне насичення надає іграм
привабливості. За допомогою дидактичної гри діти запам’ятовують елементи
декоративного малювання, орнаменту, частини тіла тварин, просторове їх
співвідношення. Мовні ігри стимулюють дітей добирати рими, образні порівняння,
епітети. А творча гра – розвиває уяву, фантазію.
Різні форми занять, використання наочного матеріалу, художнього слова, музики,
зроблять ці заняття живими і цікавими. Це наче екскурсія до казки. Світ казок
Марії Приймаченко подарує дітям радість і натхнення, надихне на власну
творчість.
Список використаних джерел:
1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) / Наук.кер.:
А.М.Богуш. – К.: Видавництво, 2012. – С.18-21.
2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Наук.кер.
та заг.ред. О.Л.Кононко. – К.: Світич, 2009. – С.230-236.
3. Гончаренко А.М. Розвиток мовленнєвої компетентності старших
дошкільників: Навч.-метод. посіб. до Базової прогр. розв. дитини дошк. віку «Я
у Світі» / А.М.Гончаренко. – К.: Світич, 2009. – С.75-101.
4. Горошко Н.А. Зображувальна діяльність у дошкільному навчальному закладі.
Шостий рік життя. / Горошко Н.А. – Х.: Вид.група «Основа», 2007. – С.208.
5. Зданевич Л.В. Розвиток зв’язного мовлення дітей дошкільного віку
засобами творів живопису / Зданевич Л.В., Погрібняк Н.В. - Запоріжжя : ТОВ
«ЛІПС» ЛТД, 2009. - С.7, С.29-31.
6. «Стежинки у Всесвіт» (програма для дітей старшого дошкільного віку) /
Наук.кер. Крутій К.Л. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД. 2016. – С.150-151, 176-182.
7. Сірченко О. Дивовижні дива М.Приймаченко / О.Сірченко//Джміль. – 2004. -
№4. – С.24.
8. Програма художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного
віку «Радість творчості» / Р.М.Борщ, Д.В. Самойлик. – Тернопіль: Мандрівець,
2013. – С.39-46.
9. Фесюкова Л. Настільна книга вихователя старшої групи дитячого садка. –
ТОВ «Ранок»,2009, С. 104-108.
Комментариев нет:
Отправить комментарий