Результативність

Результативність досвіду

У світовій науці на сьогоднішній день освітнє значення мистецтва набуло соціокультурного змісту і стало одним із провідних чинників розвитку особистості.

Важлива складова системи естетичного виховання – мистецька діяльність дошкільника, яка об’єднує різні види образотворчої діяльності, а також словесну творчість.

Основна мета естетичного виховання – виховання культури почуттів – як естетичних, моральних, так і спеціальних (почуття лінії, форми, кольору, ритму, композиції, інтонації тощо).

Специфіка ознайомлення дошкільника з мистецтвом полягає в поєднанні з буянням дитячої фантазії, нескінченним рядом художніх образів. Самобутність останніх визначає мистецьку цінність духовних і рукотворних витворів, становить суть дитячої творчості.

Головне завдання – розвинути в дитини сприйнятливість як базову особистісну якість, прищепити здатність «приймати», «передавати», «трансформувати», тобто бути споживачем і творцем культури.

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (сфера «Культура», субсфера «Мистецтво») є вихідним для шкільної освітньої галузі «Художня культура», в основі якої лежить принцип інтеграції. Отже, мистецьку діяльність доцільно організовувати за принципом інтеграції (гармонійного поєднання на заняттях і в різних життєвих ситуаціях літературних фрагментів, живопису, поезії).

Враховуючи функції мистецтва, ми вважаємо за необхідне використання творів живопису в освітньому процесі дошкільного навчального закладу.

Досвід образотворчої діяльності, через який людина проходить у дитинстві, позначається на формуванні її особистості. Із творчо розвинутих дітей виростуть творчі люди.

Завдяки ознайомленню з творчістю геніальної художниці Марії Приймаченко, можна вирішити ряд навчальних, розвиваючих і виховних завдань:

-         зберегти народні традиції;

-         прищепити любов до української культури, народного мистецтва;

-         збагатити уявлення про декоративний розпис.

Художня освіта допомагає розвинути вміння долати слабість, страх, розвинути ініціативність, здатність мислити та діяти самобутньо й природно, без примусу. Як результат – вміння бачити, відкривати і створювати нове, стати творцем.

Наша головна мета – за допомогою споглядання картин майстрині зацікавити дітей неповторним, чудовим світом образів неіснуючих птахів і звірів, чудернацьких квітів, ознайомити з декоративними розписами, орнаментом. Геніальна художниця створила власний мистецький стиль, в межах якого нескінченні варіанти декоративних, орнаментальних, жанрових і пейзажних композицій.

Нами була розроблена базова модель ознайомлення дітей з творчістю Марії Приймаченко, методи і прийоми.

«Входження» картини в розвивальне середовище.

Таких прийомів існує чимало (принесли лист; від колекціонера прийшла посилка; картинна галерея; картина розміщена у художній студії на мольберті й накрита плащем художника; картина захована і до неї ведуть різнокольорові сліди; картина розміщена у «Художній галереї» і відкрита для споглядання, але увага на ній не акцентується – такий прийом дає змогу кожному самостійно скільки завгодно розглядати зображене: когось зацікавлять асоціативні моменти, хтось знаходить аналогію із власними спостереженнями й певний час перебуває у їхньому полоні, «мандруючи» по картині, ще хтось водить по ній пальцем, граючи й розмовляючи з персонажем). Ці прийоми здатні створювати такий ефект появи потрібного об’єкта, що зацікавлюють малечу своєю незвичністю, новизною, чарівністю, викликають емоційне захоплення, максимально активізують мовлення, спонукають до художньої творчості.

Картина – зорова опора для таких дій:

-         словесного відображення ілюстрації, події, дії;

-         означення елементів сюжету;

-         зіставлення зображеного з реальними об’єктами, предметами;

-         означення вербальними та невербальними засобами власного ставлення до зображеного;

-         встановлення і коментування взаємозв’язків та взаємозалежності між зображеними об’єктами, предметами;

-         використання малих фольклорних форм, що ілюструють чи доповнюють зображене;

-         конкретизації окремих об’єктів та опису їх.

Розглядання картини розраховане на «заглиблення» дитини у зміст твору, що й відкриває їй раніше не помічені деталі.

 Наше завдання – використання картини в різних сферах  дитячої життєдіяльності – це забезпечує інтеграцію у становленні мовленнєвої компетентності особистості, розвитку творчих здібностей. Так день за днем картина «працює» в режимі міні-занять (художній куточок дитячої творчості «Світ мистецтва», «Художня студія»), заохочуючи дошкільників щоразу віднаходити щось нове, задовольняти свою цікавість доти, доки її джерело не буде вичерпане.

Особливу роль у вихованні та навчанні відіграє розвиток у дошкільників художнього сприймання під час ознайомлення з творами живопису.

Сприймання – досить складний психологічний процес. Дитина повинна навчитися правильно співвідносити зображене з тим, що вона передає.

Сприймання, як одна із форм пізнання, базується на логічному мисленні та емоційному переживанні. Важливо звернути увагу дітей на емоційний зміст картини, засоби, з допомогою яких художник передає настрій героїв. В картинах Марії Приймаченко – це колір, який несе основне змістовне навантаження, через який вона доносить свої думки, настрій; орнамент, у якому основною властивістю є ритм.

Твори образотворчого мистецтва формують у вихованців уміння відгукуватися на красу, здатність порівнювати, розвивають спостережливість. Збагачення дітей знаннями у сфері мистецтва через спостереження, порівнювання, систему художніх уявлень, почуттів, переконань посилює їх потяг до прекрасного.

Сприймання форми, лінії, кольору, композиції починаємо з організованого розглядання творів живопису, зображених на них об’єктах. Образотворча діяльність є містком між почуттями та ідеями, вона збагачує духовне життя дитини. Дбаючи про виховання та розвиток особистості, ми спрямовуємо пізнавальну активність вихованців на емоційне сприймання форми, краси довкілля, навчаємо їх помічати, бачити, чути й шанувати красу, відтворювати її в естетичних діях, іграх.

Розглядаючи твори живопису, милуючись ними, дитина не тільки сприймає зовнішні характерні ознаки твору, а й «занурюється» в нього: чує шелест листя, шум крил птахів, відчуває запах квітів, тепло від яскравого кольору, перетворюється в «дивовижних звірів».

Стимулюючим моментом у цьому разі виступають пластичні етюди – дітям пропонується спочатку повторити рухи, міміку, позу героїв твору живопису, спробувати увійти в їхній стан, а потім розповісти про це (додаток 5.5, творча гра «Перетворись").

Ефективним доповненням бесіди за змістом твору живопису є модифікована Н.Гавриш методика сприймання зображеного на картині різними органами чуттів, розроблена російськими науковцями І.Мурашківською і Т.Сидорчук. Методику побудовано на принципах теорії розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ). Вона спрямована на формування в дітей умінь сприймати зображення через уявні можливості відчуття від зіткнення з різними об’єктами й на навчання передавати свої враження у зв’язному висловлюванні.

Послідовність виконання вправ за цією методикою така:

-         виокремлення об’єктів, зображених на картині (рука дитини перетворюється у зорову, або слухову трубу, націлену на окремий об’єкт);

-         встановлення різного рівня залежностей між об’єктами(спробувати помітити найдрібнішу, найнепомітнішу річ та назвати її, поєднати два будь-які предмети, зображені художницею, визначити між ними зв’язок;

-         уявлення об’єктів через сприймання їх різними аналізаторами (уявити, що картина незвичайна і до неї додаються спеціальні рукавички, за допомогою яких можна доторкнутися до будь-чого на картині і відчути це).

Змістом організованих спостережень є навколишня дійсність: світ природи, людей, предметів, де доречно використовувалися такі методи:

-         спостереження за живими квітами, тваринами;

-         обстеження (форми вазонів на дотик);

-         бесіди (про різноманітність форм, кольорів квітів, листя);

-         маніпулювання (з предметами на площині, у просторі, на магнітній дошці);

-         демонстрація послідовності дій (на зразках, наочно-практичний показ);

-         дослідницький метод та частково-дослідницький;

-         метод заохочення, стимулювання.

Під час спостережень діти зіставляють, співвідносять, порівнюють лінії,фактуру, визначають колір та форми свійських та диких тварин, птахів, квітів у природі та на картинах Марії Приймаченко.

Екологічне та естетичне ставлення старшого дошкільника до природного світу буде осмисленим та активним, якщо він не лише сприйматиме красу навколишнього світу, а й відтворюватиме її, користуючись набутими знаннями та вміннями. Ми надаємо дітям можливість експериментувати з фарбами, різними художніми матеріалами у спеціально організованій «Художній студії», та куточку творчості «Світ мистецтва».

Почуття, уявлення, переживання дитини під час спостережень акумулюються у пам’яті, стають основним джерелом для створення художнього образу.

Традиційно образотворча діяльність дитини спрямовується на кінцевий результат – здобуття певних технічних умінь та навичок.

Образотворча діяльність формує в дітей відчуття ритму, гармонії, позитивні моральні якості, почуття, сприяє збереженню народних звичаїв, розвитку творчості, всебічному розвитку особистості.

Наше завдання – створювати протягом дня живе, цілісне розвиваюче середовище, а враження, набуті дітьми під час спостереження, сприймання образів, явищ, предметів у реальному житті, зіставляти, порівнювати з враженнями, здобутими у процесі наочно-образного і наочно-дійового втілення творчих завдань.

У практичній діяльності увага дітей зосереджується на відтворенні форм з використанням різних художніх матеріалів «на око», а живописно-колоритне рішення – «за відчуттям».

Формуємо вміння працювати з різними художніми матеріалами у різних техніках (малювання, аплікація, ліплення; додатки занять 1.3, 1.4, 1.5, 1.6).

Діти вчаться використовувати всі кольори колірного спектру, добирати контрастну гаму кольорів. Дітлахи малюють за казковими мотивами Приймаченко, а також придумують і втілюють на папері свою власну казку.

Залучаючи дітей до національної культури, виховуємо в них вміння бачити, відчувати, милуватися та захоплюватися чарівним світом мистецтва, зокрема розвивати інтерес до творчості української майстрині Марії Приймаченко.

Оскільки Марія Приймаченко була не тільки   художницею, а й талановитою поетесою, ми ознайомили дітей з її вдалими віршованими підписами до картин, приказками і прислів’ями, складеними нею.

Марія Приймаченко – українська художниця, яка об’єднала в собі витоки українського живописного і поетичного фольклору, що походить іще з сивої давнини українського родоводу. Вона з тих митців, які створювали неповторний світ власних образів. Марія мала чисту дитячу душу і вміла сприймати життя як казку, де звичайне стає незвичайним, особливим, загадковим.

«Казка – вона з нами землею ходить і на землі росте. Добрі квіти і звірі ідуть до мене з пісні і з музики», - так говорила народна майстриня. У її картинах  - усе так, як у казці: звірі, дерева, квіти діють, розмовляють, борються за добро й стверджують його, перемагаючи зло.

Світ образів Марії Приймаченко – чарівний, казковий, фантастичний. В основі його лежать фольклорні легенди, народні казки й оповідання. Дуже важливо залучати дітей до витоків духовності через український фольклор.

Фольклор – живодайне джерело художньої літератури, а фольклорні твори супроводжують життя дитини від самого народження.

Казка, як класичний зразок фольклору, з її яскравим, романтичним зображенням світу, ідеалізацією позитивних героїв, захоплює й водночас навчає дітей основних законів соціуму. Колориста, яскрава мова казок викликає в уяві чудові образи, пробуджує фантазію.

У дитсадку відбувся «Урок добра і краси» за темою: «Марія Приймаченко: дійсність і казка» за участю завідуючої Данило-Іванівською сільською бібліотекою Лариси Вікторівни Нонкевої, на якому Лариса Вікторівна прочитала дітям свої власні вірші, загадки, написані під враженням від споглядання картин Марії Приймаченко, а також казку за мотивами живопису «Казка про павича та соловейка» (додаток 1.2, конспект заняття з художньо-мовленнєвої діяльності, тема: Урок добра і краси. Марія Приймаченко: дійсність і казка.; додаток 2.2.складання казок; додаток 2.3. складання віршів). Маленькі фантазери розповідали свої казкові сюжети, навіяні спогляданням фантастичних картин художниці, самостійно придумували в тексті казки зачин, кінцівку, повтори, фантастичні події, а також заміняли їх іншими в одній і тій же казці( додаток 5.7,творча гра «Створюємо казку»).

Процес мистецької діяльності дошкільника базується на сприйнятті образів та відтворення їх у слові.

Твори живопису є ефективним засобом розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку. Вони викликають у дітей бажання поговорити про зображений персонаж, це наштовхує їх на розповідь, активізує досвід, у дітей з’являється потреба висловитись, розповісти про свої спостереження, враження.

Для більш глибокого сприймання змісту картин художниці Марії Приймаченко, ми розробили ряд занять інтегрованого типу. Перше знайомство з народною майстринею( портрет), її життєвим і творчим шляхом  відбулося на занятті по ознайомленню з довкіллям і мовленнєвої діяльності «Подорож у казковий світ Марії Приймаченко» (додаток 1.1, конспект заняття). Діти отримали запрошення до «Художньої галереї», на  якій були виставлені репродукції полотен знаменитої художниці. Після мовчазного розглядання картин ми надали дітям можливість в процесі бесіди висловити свої думки щодо змісту картин, та за участю у творчих іграх -  давати їм нові назви (додаток 5.3 – творча гра «Назви картину»),придумувати загадки (додаток 5.2 - творча гра «Склади загадку»), складати вірші про птахів і звірів (додаток 5.1 – творча гра «Добери риму»).

Інтегровані заняття з розвитку мовлення і малювання, з використанням живопису, має обов’язкові структурні частини – організація сприймання, розглядання дітьми картин, навчання розповідання за їхнім змістом, і малювання. Опис – один із різновидів усного мовлення.

При розгляданні й описуванні полотен Марії Приймаченко дійовим прийомом є вступна бесіда про цикл картин з зображенням птахів (додаток 1.3 – конспект заняття з розвитку мовлення і малювання), актуалізація тих знань дітей, які налаштовують на сприймання картини. Звернення до власного досвіду дітей активізує мислення та мовленнєву діяльність дошкільнят, спонукає їх до прояву ініціативи. Одне із центральних місць у структурі заняття посідає бесіда за репродукцією картини, що проводиться після мовчазного її розглядання дітьми. Проблемні запитання, що задаються під час бесіди, спонукають дітей до пошуку відповіді на самій репродукції картини, до аналітичних дій, які знаходять вихід у самостійному судженні про твір живопису. Розгорнута відповідь стає природним результатом інтелектуально-мовленнєвої роботи: дитина мислить і висловлює свою думку не шаблонно, бо це її власна думка, для формулювання якої вона сама має дібрати мовні засоби. Після моменту мовчазного розглядання картини не треба поспішати з запитаннями, дітям дається можливість вільно висловити свої враження, думку з приводу зображеного. Різноманітні ігрові прийоми, емоційно-образні пластичні етюди (додаток 5.5 – творча гра «Перетворись»), творчі завдання (додаток 5.6 – творча гра «Пофантазуй») допоможуть активізувати процеси сприймання, мовлення.

Використання ігрових вправ допомагає зберегти інтерес до твору живопису, забезпечує умови для ініціативи розумових та мовленнєвих дій (додаток 3.2 – дидактична гра «Екскурсовод»).

Художньо-дидактичні вправи сприяють інтенсивному пізнанню довкілля. Доцільним є застосування прийомів уявної (додаток 5.4 – творча гра «А що буде?», додаток 3.3 – дидактична гра «Фантазії»), та пошукової (додаток 3.1 – дидактична гра «Збери картину», додаток 3.4 - гра-асоціація «Відшукай кольори») ситуацій.

Бесіду зі старшими дошкільниками доцільно починати з аналізу первинної назви чи пошуку більш вдалої, більш точної назви картини (додаток 5.3 – творча гра «Назви картину»). Такий прийом дає змогу зрозуміти, оцінити твір живопису в цілому, щоб перейти до детального його розгляду.

Ефективним прийомом є творче завдання – «віртуальні діалоги», - яке допомагає уявно ввійти в ситуацію, зображену на картині. Використовується прийом сполученого мовлення (дорослий починає фразу, а дитина її продовжує, педагог допомагає дітям добирати репліки, підтримувати  діалог (додаток 4.2 - мовна гра «Опиши картину»).

А також, свої враження від знайомства з картинами,  діти передають на папері,  засобами художньої творчості.

Діти мають можливість вибирати художні виражальні засоби, в груповій кімнаті обладнана постійно діюча «Художня студія», обладнано виставочний зал «Художня галерея», де виставлялись репродукції картин Марії Приймаченко (квіти, птахи, звірі, сюжетні картини). Вільний доступ у «Художній студії» і куточку творчості «Світ мистецтва» дає дітям можливість самостійно обирати художні матеріали й техніки, теми і сюжети, час занять і види образотворчої діяльності. Це заохочує дітей до самостійної творчості, сприяє розвитку фантазії.  Діти об’єднуються в малі групи, пари, вибирають собі партнерів для художньої діяльності. А ми, педагоги, виступаємо в ролі консультантів, допомагаємо знайти рішення, підвести до відкриття, навчити «входити» в стан героя або ситуацію і втілювати це у своїх роботах (малюнок, аплікація, ліплення, конструювання).

Атмосфера в групі творча, доброзичлива, діти з натхненням і радістю працюють, створюють свої «шедеври».

З метою наступності та систематичності педагогічного впливу і міцного зв’язку усіх вікових груп, для більш глибокого вивчення творчості Марії Приймаченко в дитячому садку, з вихователями молодших вікових груп були проведені наступні форми роботи:

-         екскурсія до «Художньої галереї», розглядання репродукцій картин, бесіди за ними;

-         консультація «Життєвий і творчий шлях Марії Приймаченко»;

-         майстер-клас «Декоративне малювання за мотивами художниці М.Приймаченко»;

-         колективний перегляд заняття «Малюємо, як Приймаченко»;

-         викладка інформаційних матеріалів.

З метою реалізації єдиного виховного підходу родини і дитячого садка у формуванні художньо-естетичних здібностей дітей є інформаційно-просвітницька робота з батьками.

Ми сподіваємося, що відвідування батьківських зборів, педагогічних всеобучів, де була продемонстрована мультимедійна презентації «Серцем доторкнемось до казки Приймаченко», за допомогою якої ми познайомили батьків з життєвим і творчим шляхом художниці Марії Приймаченко (додаток9.1), були запропоновані методичні рекомендації для батьків щодо ознайомлення, формування, сприйняття мистецтва дітьми: «Казка, що ожила на полотні»(додаток 7.2), зроблена викладка інформаційних матеріалів про Приймаченко: «Український живопис», «Сонячні квіти Марії Приймаченко», «Марія Приймаченко і сучасна мода»(додатки 8.1, 8.2, 8.4, 10.3), допоможуть дорослим закріпити та систематизувати власні знання з образотворчого мистецтва, а отримані рекомендації – використовувати у навчанні своїх синів і дочок.

Ми стараємося тримати постійний зв’язок з батьками, спонукаємо батьків залучати вдома малюків до мистецтва, закріплювати знання і вміння, отримані в дитячому садку.

 Вкрай важливо, щоб батьківська увага, дружня підтримка заохочували дітей до творчості, закріплювали віру в себе, викликали бажання поділитися задумом, розповісти про свої сумніви і невдачі, і разом могли розділити радість успіху, перемоги. З цією метою ми створили Клуб «Шанувальники мистецтва», оголосили конкурс на кращу сімейну роботу за мотивами творчості Марії Приймаченко, і залучили батьків і дітей до творчої співпраці(додаток11).

Виставочні стенди для батьків, на яких організовувались експозиції «Дивосвіт Марії Приймаченко», «Майстерня художників», «Ми - митці»(додаток 10.1) наглядно продемонстрували  батькам нашу зацікавленість у співпраці з ними.

А фото-презентацією «Екскурсія у світ дитячої творчості» ми привернули увагу батьків до успіхів і досягнень їхніх діточок.

Щиро сподіваємося, що наше бажання поділитися накопиченими знаннями з дітьми та наш професійний і життєвий досвід допоможуть у розвитку малюків, зроблять їх життя змістовним, сповненим радістю, і натхненням творити.